Лінії (цикл)

Колись, дуже давно, за три тижні написав ось цей цикл поезій. Маєте можливість порівняти з теперішніми...

Лінія долі

Думка прийшла, немов телеграма:

Лінія долі – кардіограма.

Лінія життя

Пряма? Крива? Похила? - неважливо!

Коротка? Довга? - а яка різниця!

Допоки кров тече по твоїх жилах -

Радій життю! Воно колись скінчиться...

Кохай, твори, дерзай - здивуй весь світ!

Змінюйся сам й людей навколо змінюй!

Не стримуй мрій своїх стрімкий політ,

Бо ж лінія життя - лише одна із ліній...

Перпендикулярні

Банальність знов скажу. Редактор строгий

Напише це в черговий коментар.

Шукаєш найкоротшої дороги?

Збиваєш об каміння завжди ноги?

Постав на карті перпендикуляр.

Коли прощаєшся, прощайся мов на вік,

Й не обертайся, бо не буде вдачі.

Й не плач, хай сірим дощиком заплаче

Тобою геть забута вже невдача.

І, мало не забув - тримай удар!

Паралельні

Під вічним небом в жодній із країн

Віри не ймуть поетам і пророкам.

Давно відкрита істина. Повір,

Ми не просунулися тут а-ні на йоту.

Ти зараз можеш навіть насміятися,

Та я скажу слова (чим не пророчі):

І паралельні можуть перетнутися -

Якщо ці паралельні - очі в очі.

Картографічні

На паралелях тільки наших доль

Меридіани зустрічей - мостами.

У дотикові ніжному долонь -

Рельєфу щирості горизонталі1.

Та ще додам - не втопляться з роками

У ізобатах2 сірості життя

Не знані мною, до сьогодні, ізогами3,

Я їх знайшов на карті почуття.

ГОРИЗОНТАЛІ1 - лінії, які з’єднують точки однакової висоти над рівнем моря, або іншим вибраним рівнем (горизонтом).

ІЗОБАТИ2, - ізолінії глибини водойм (океанів, морів, озер, річок).

ІЗОГАМИ3 , - лінії однакової величини напруги сили тяжіння.

Телефонні

Нотний стан

                    на блакитному

                                         аркуші неба.

І птахи, наче ноти…

                                   Ти чуєш?

Дзвінку пісню весни,

                                  грає Березень

                                                         на клавесині.

Краплепадом веселим вона,

                                                     котрий день вже,

                                                                                  лунає.

І співає Душа під цю музику…

                                                   Так!

                                                           Вона бачить…

Нотний стан

                        на блакитному

                                                   аркуші неба…

Замкнені

У небокраю кінця немає,

І в узбережжя немає меж.

А у кохання, скажіть, хто знає?

Чи є початок? Чи є кінець?

Крапка

Думка одна в голові

Вже котрий день поспіль:

Крапка – теж лінія,

Тільки у профіль.

                                   19.01.2008 – 08.02.2008

Читать полностью: http://h.ua/story/84790/#ixzz4w8B3j8jq