***



Стану, на мить, подихом – легесеньким вітерцем –
Щоб цілувати й голубити миле твоє лице.
Стану вщерть повним келихом з червоним вином, мов кров,
Щоб вуст твоїх торкнутися, щовечора перед сном.
Стану малою синицею, тріпоче що у руках,
Або журавлем-курликою високо у небесах.
Стану ніжним метеликом, прилечу тобі на плече…
Стану, на мить, подихом – легесеньким вітерцем…